Відомостей про наявність метричних книг на території Буковини до періоду її входження до складу Австрії (1774р.) не виявлено. Згідно Патенту Толерантності від 1781 р. православним церквам надавався дозвіл на ведення власних церковних книг. Цісарський патент від 20 лютого 1784 р. зобов’язав всі конфесії краю вести метричні книги як державний реєстр. Згідно цього ж патенту іудейські метричні книги мали вестися в кагалі, пізніше вони велися в громаді. Після розколу єврейської релігійної громади, наприкінці 70-х рр. ХІХ ст., ці книги по м. Чернівці велися в Чернівецькому міському магістраті. Метричні книги церков Хотинського повіту велися згідно законодавства Російської імперії. Метричні книги колишнього Дорохойського повіту велися в примаріях, форма записів в цих книгах відмінна від записів метричних книг Буковини та Хотинщини.
Метричні книги православних парафій Буковини і Хотинщини представлені у двох архівних фондах: Ф. 1245 "Книги актів громадянського стану (метричні книги) нинішньої Чернівецької області" в кількості 2628 од. зб. за 1784-1952рр., Ф. 605 "Кишинівська духовна консисторія у справах Хотинського повіту" в кількості 174од. зб. за 1784-1929рр.
В метричних книгах про народження православних парафій Буковини та Хотинщини наявна інформація про дату народження та дату хрещення, населений пункт, номер будинку (крім Хотинського повіту), в якому народилася дитина, її ім’я; ім’я та прізвище батька із зазначенням його соціального стану, ім’я матері. Часто, проте не завжди, наводиться дівоче прізвище матері та відомості про рід, з якого вона походить (крім Хотинського повіту), потім надається інформація про хрещених батьків, священика та повитуху. Там само зберігаються відомості про те, чи дитина народжена в законному шлюбі.
Метричні книги про одруження містять наступну інформацію: дати щодо оголошення наречених про вступ до шлюбу, дата вінчання, номери будинків осіб, які вступають до шлюбу; ім’я, прізвище та по батькові, соціальний стан нареченого, його вік, трапляється, що в графі про вік зазначено його дату народження; ім’я, прізвище нареченої, її вік; далі подаються відомості про те, чи наречений та наречена вступають до шлюбу вперше, чи він або вона є вдовою чи вдівцем, наприкінці містяться відомості про вінчальних батьків та священика, що здійснив обряд.
Метричні книги про смерть дають інформацію про особу, що померла, знову ж таки зазначено номер будинку (крім Хотинського повіту), ім’я та прізвище померлого, вік, зазначено також причину смерті та вказано прізвище священика, що проводив поховання.
Інформацію до метричних книг доповнюють сповідні книги, які є в наявності у фонді Кишинівської духовної консисторії - це книги обліку мешканців населених пунктів, що приходили на сповідь до церков, та в яких вказувався соціальний стан, містилась інформація про склад сім’ї із зазначенням голови сім’ї, та вік усіх її членів. У цьому ж фонді зберігаються клірові відомості церков Хотинського повіту, що містять інформацію біографічного характеру про церковнослужителя (вік, сімейний стан, відомості про освіту, інформація про призначення на посаду) та про його дітей чоловічої статі (ім’я, вік, сімейний стан, освіта, рід занять).
Церковні книги православної церкви велися старослов’янською, старомолдавською, російською, румунською або українською мовами.
Католицизм на Буковині та Хотинщині сповідували переважно німці та поляки. Німців за віровизнанням поділяли на католиків і протестантів (євангелістів). Вони мали окремі парафії та початкові школи. Римо-католицькі німці у церковних справах підпорядковувалися Львівському єпископату. Німецьке населення в містах, у своїй більшості, було католицьким.
Римо-католицька парафія м.Чернівці була створена в 1776р. До парафії належало місто Чернівці з передмістями, камеральні маєтки Чагор, Коровія, Великий Кучурів, Мамаївці, Остриця, Волока, а також громади Біла, Бурдей, Кам’яна, Михальча та ін. Входила до складу Львівської католицької архідієцизії. На чолі стояв парох, який призначався єпископом.
Метричні книги римо-католицьких парафій Буковини і Хотинщини представлені у трьох архівних фондах: Ф. 987 "Римо-католицька парафія м.Чернівці" в кількості 7 од.зб. за 1776-1878рр., в кількості 47 од. зб. за 1865-1944рр., Ф. 605 "Кишинівська духовна консисторія у справах Хотинського повіту" в кількості однієї од. зб. за 1827-1828рр. Метричні записи складені латинською мовою, в записах ті ж самі відомості, що і в православних. Новонароджена дитина звичайно отримувала два, чи навіть три імені.
Метричні книги греко-католицьких парафій Буковини представлені у одному архівному фонді Ф. 1245 "Книги актів громадянського стану (метричні книги) нинішньої Чернівецької області" в кількості 18 од. зб. за 1820-1943рр. Метричні записи складені українською мовою, в записах ті ж самі відомості, що і в римо-католиках.
В документах архівного фонду "Євангелічна релігійна громада м.Чернівці" метричні книги не відклалися. Вірмено-католицьких метричних книг не збереженні в архіві немає і місце їх знаходження архіву невідоме.
Метричні книги громадян Буковини іудейського віровизнання представлені у одному архівному фонді - Ф. 1245 "Книги актів громадянського стану (метричні книги) нинішньої Чернівецької області" в кількості 115 од. зб. за 1855-1941рр.
Метричні книги іудейського віровизнання по місту Чернівці містять найповнішу інформацію. Окрім записів властивих книгам православних, греко- та римо-католицьких парафій, зазначено назву вулиці, номер будинку, в якому народилася дитина, зазначено населений пункт - місце походження батька і матері, чиїх батьків вони діти, рід занять батьків. Новонароджена дитина звичайно отримувала два, чи навіть три імені. У актових записах про одруження обов’язково зазначалася професія осіб, що вступали до шлюбу, також зазначені відомості про їхніх батьків. В актових записах про смерть вказувалась ім’я та прізвище померлого, його професія та вік, зазначалася також причина смерті. Метричні записи складені німецькою або румунською мовами.
Окремо у фонді Ф. 1245 "Книги актів громадянського стану (метричні книги) нинішньої Чернівецької області" виділені метричні книги нинішнього Герцаївського району Чернівецької області. Записи тут велися в примарії і тому вся метрикація населення велася разом, на відміну від церковної метрикації, де кожне віровизнання мало свої церкви та молитовні будинки і відповідно до цього відокремлене ведення метричних книг.
Довідковим апаратом до метричних книг служать описи фондів з хронологічними межами відповідно до меж фондів. Бази даних до метричних книг, а також публікації метричних книг відсутні.
На архівні документи фондів Ф. 1245 "Книги актів громадянського стану (метричні книги) нинішньої Чернівецької області" та Ф. 605 "Кишинівська духовна консисторія у справах Хотинського повіту" створено страховий фонд. Носієм являється фотоплівка. Замікрофільмовано 2511 од.зб. Робота в цьому напрямку триває.
