Рейтинг@Mail.ru
Уважаемый пользователь! Ваш браузер не поддерживает JavaScript.Чтобы использовать все возможности сайта, выберите другой браузер или включите JavaScript и Cookies в настройках этого браузера
Регистрация Вход
Войти в ДЕМО режиме

Никто, покуда движется в суматошном течении жизни, не свободен от хлопот. Карл Юнг.

Иваньки с. (Іваньки) Иваньковская волость Уманский уезд Киевской губернии.

Назад

Успенская церковь с. Иваньки Иваньковская волость Уманский уезд Киевской губернии.

Кладбища Иваньки с. (Іваньки) Иваньковская волость Уманский уезд Киевской губернии.



Административно-территориальное деление

Иваньки (укр. Іваньки) — cело, центр сельского совета Маньковского района Черкасской области. В ХІХ столетии местечко Иваньковской волости Уманского уезда Киевской губернии.

Иваньковскому сельскому совету подчинено село Тимошовка.

Полковничье — cело, Иваньковской волости Уманского уезда Киевской губернии. В 1958 г. присоеденено к селу Иваньки Маньковского района Черкасской области.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Иванька, местечко в 30-ти верстах от города Умани, при соединении речки Маньковки и Быка, впадающих за 4 версты от местечка в реку Тикич. Жителей обоего пола: православных 1145, римских католиков 10, евреев 82. Принадлежит подполковнику, князю Антону Ксавериевичу Любомирскому (лат. исп, сыны Ксаверий, Александр и Антон), имеющему здесь свою резиденцию. Имение его состоит из следующих сел и местечек: Иваньки, Полковничей, Буков, Антоновки, Березовки и Кривых Колен, с 15134 десятинами земли, да за женою село Водяники в Звенигородском уезде. К самому местечку Иваньки приписано земли 2906 десятин.

Церковь Успенская, деревянная, 5-го класса; земли имеет 41 десятину; построена в 1782 году. Ныне в ветхом состоянии. К Иваньковскому приходу причислена деревня Томашовка, лежащая двумя верстами выше по ручью Маньковке. Жителей в ней обоего пола 393; земли 1533 десятины Принадлежит Флориану Ярчевскому.

Дополнение: Иванька:  Иваньский ключ куплен князем Любомирским у графини Кисилевой.

История городов и сел УССР 1972 год

Іваньки — село, центр сільської Ради. Розташовані за 11 км на північний схід від район- , ного центру та за 16 км від залізничної станції Поташ. Населення — 4404 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Паланочка.

На території села розміщена центральна садиба колгоспу ім. М. О. Островського, за яким закріплено 4988,4 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 4542,3 га орної землі. Основний напрям господарства — вирощування зернових і технічних культур, відгодівля великої рогатої худоби та розведення птиці. Колгосп має пилораму, ремонтну майстерню, млин.

Тут діють цукровий (збудований 1899 року) і спиртовий (збудований 1906 року) комбінати, залізничні під’їзні колії. Цукровому комбінату присвоєно звання підприємства високої культури виробництва. У квітні 1970 року за досягнення високих показників у соціалістичному змаганні на честь 100-річчя від дня народження В. І. Леніна ЦК КПРС, Президія Верховної Ради СРСР, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС нагородили цукрозавод Ленінською ювілейною Почесною Грамотою.

В селі є середня та восьмирічна школи, будинок культури, 2 клуби, 4 бібліотеки з фондом 23,4 тис. книг, 4 дошкільні заклади, дільнична лікарня на 25 ліжок, відділення зв’язку, ощадна каса, комбінат побутового обслуговування, 7 магазинів, їдальня. 1967 року колгосп побудував піонерський табір праці і відпочинку «Бджілка», в якому щоліта відпочиває 200 дітей.

П’ять партійних організацій об’єднують 195 комуністів, сім комсомольських — 437 членів ВЛКСМ.

279 трудівників села — передовиків колгоспного і промислового виробництва та культурного будівництва нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, у т. ч. директора цукрокомбінату В. П. Карташова, ланкову колгоспу Н. Р. Лаптієнко — орденом Жовтневої Революції, бригадира тракторної бригади колгоспу Г. Ф. Грабового — орденом Леніна. Бригадир слюсарів цукрокомбінату М. Д. Самборський удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.

В історичних документах село відоме з початку XVII ст. Його жителі брали участь у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. і народному антифеодальному повстанні 1768 року під проводом Максима Залізняка.

519 уродженців села билися проти німецько-фашистських загарбників у Великій Вітчизняній війні, з них 242 — загинули, 255 — відзначені бойовими нагородами, а жителю с. Паланочки С. Р. Богайчуку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В Іваньках 1947, 1948 і 1951 роках встановлено три пам’ятники на братських могилах воїнів-визволителів від гітлерівців. 1960 року в центрі села відкрито обеліск Слави односельцям, які полягли в боротьбі з ворогом, а 1965-го — пам’ятник В. І. Леніну.

Біля Іваньок виявлено залишки поселення трипільської культури та доби бронзи.

▼ РАСКРЫТЬ ▼
▲ СКРЫТЬ ▲

    Яндекс.Метрика
    © 2015-2024 pomnirod.ru
    Кольцо генеалогических сайтов